Жовчнокам’яна хвороба — захворювання, яке виникає внаслідок утворення каменів у жовчному міхурі та жовчних протоках. Камені в жовчному міхурі призводять до розвитку холециститу. Просування каменю у загальну жовчну протоку є ускладненням жовчнокам’яної хвороби, що призводить до розвитку механічної жовтяниці.

Початковим процесом утворення жовчних каменів є утворення біліарного сладжу. Причиною появи біліарного сладжа є: вагітність, прийом гормональних препаратів, різке зниження маси тіла та ін. Жовчні камені формуються з основних елементів жовчі.

Розрізняють холестеринові, пігментні, вапняні і змішані камені. Переважна кількість каменів мають змішаний склад з переважанням холестерину. Розміри каменів сильно варіюють. Іноді вони являють собою дрібний пісок з частинками менше міліметра, в інших же випадках один камінь може займати всю порожнину збільшеного в розмірах жовчного міхура і мати вагу до 60-80 г.

У багатьох випадках перебіг хвороби безсимптомний. Жовчокам’яна хвороба проявляється гострим та хронічним холециститом,  жовтяницею, періодичними нападами печінкової коліки, спричинену рухом конкрементів по жовчним шляхам. Як холецистит хвороба може проявлятися — ниючими болями у правому підребер’ї в наслідок утворення пролежнів під камінцями на слизовій оболонці жовчного міхура та подальшого подразнення слизової оболонки жовчю.

Всі інші симптоми виникають внаслідок наявності ускладнень захворювання. Біль носить ріжучий, колючий характер, можлива іррадіація болів в попереку, правій лопатці, правому передпліччі. Іноді болі іррадіюють на грудину, що симулює приступ стенокардії (холецістокоронарний симптом Боткіна).

Трапляється, що камені в жовчному міхурі не викликають хворобливих симптомів взагалі. У такому разі їх можуть виявити випадково при УЗД або при рентгенологічному обстеженні.

Рекомендують дієту за Певзнером — стіл № 5.. З малоінвазивних методів лікування застосовують лапароскопічну холецистектомію і холецистолітотомію. Ці методи не завжди дозволяють досягти бажаного результату, тому виконують лапаротомічну холецистектомію. Класичну порожнинну операцію з видалення жовчного міхура — холецистектомію, було вперше виконано у 1882 році в Берліні.

Видалення жовчного міхура в 99% випадків знімає проблему холециститу. Як правило, це не робить помітного впливу на життєдіяльність, хоча в деяких випадках це призводить до постхолецистектомічного синдрому.

Летальність операцій розрізняється в рази для гострих (0.3-0.5%) і хронічних форм захворювання (0.03-0.07%).

При наявності жовчекамяної хвороби необхідна консультація хірурга.