Згідно клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим із травмою грудного, поперекового відділів хребта, алгоритмом вибору методів лікування вищевказаним шляхом необхідною умовою має бути відсутність неврологічного дефіциту та  наявними ознаками нестабільності перелому.

При нестабільних переломах по типу механізму флексії (тип А) біомеханічно обґрунтованими є стабілізуючі оперативні втручання, які відновлюють функцію передньої опорної колони. У 1984 році P. Galibert, H. Deramond у Франції був розроблений метод вертебропластики. Розроблена методика було покликана вирішити проблему стабілізації та усунення больового синдрому. Суть методу вертебропластики полягає у введені поліметилметакрилатів  у тіло ураженого хребця для його зміцнення та з антиноцицептивною метою. Враховуючи гарні біомеханічні властивості та характеристики полі метилметакрилатів, розроблено спеціальні «кісткові цементи», які широко впроваджені в практику.

Основні покази до проведення ПВП:

– компресійний посттравматичний перелом;

– компресійні переломи на тлі критичного остеопорозу;

– агресивні гемангіоми хребців;

– метастатичні ушкодження хребців.

Особливості проведення ПВП:

• місцеве знеболення;
• мовний контакт з хворим під час проведення оперативного втручання;
• вертикалізація хворого через 5-6 годин після операції;
• тривалість знаходження в стаціонарі до 48 годин.

У відділенні нейрохірургії МКЛ ШМД з 2016 року здійснюються оперативні вищевказані оперативні втручання, виконано близько 20 оперативних втручань методом пункційної вертебропластики в рік.

Представлено рентгенологічні знімки, зокрема 3D реконструкція комп’ютерної томографії хворого з компресійним переломом, виконано рентген-контроль інтраопераційно   у 2-х проекціях, виявлено задовільне заповнення ушкодженого хребця кістковим цементом.